Фестивальний рух в Україні - явище не таке вже й пооди­ноке, можна з упевненістю сказати - позитивно заряд­жене. З кожним роком збільшується кількість моло­діжних музичних колективів і, маємо надію, в такій же про­гресії збільшуватиметься чис­ло тих, кому до смаку украї­нська музика та нестандартні пропозиції. Етно, фолк, рок - обличчя фестів, де є що по­слухати і на кого подивитись. Звісно, хтось скаже, що більшість виконавців - ама­тори, і музика в них неякісна, але ж, люди добрі, все вели­ке починається з малого. Можливо, саме ці юні ініціа­тори будуть носіями по ціло­му світу нашої рідної пісні, а не запозиченої другосортної писанини.

Ось чому молодіжний фес­тиваль, який проходив цими днями в с. Явора на Співочо­му полі, став важливою подією життя Турківського району. Протягом двох днів на Співочому полі виступали «AtmAsfera» (Київ), «Русичі» (Білгород-Дністровський), «NoWlasnie» (Польща), «Unia» (Білорусь), OpiUm (Львів), «Веаtl'Я» (Бітля), «Zоряна» (Львів), «Outcry» (Луцьк), Кожному своє» (Львів), Black Jack (Львів), «Майя» (Львів). Окрім музики, можна було оцінити команди україномовного КВК «Кубок Карпат». Завдяки зу­силлям організаторів кон­церту («Центр Європи»), для мешканців реальністю стала можливість не тільки зайвий раз помилуватись карпатсь­кими краєвидами, але й оці­нити вокальні подарунки гуртів. Не зважаючи на спекотну погоду, команди трима­лись гідно і намагались пе­редати свою енергетику та позитивний настрій всім гля­дачам. Прикро, що публіка не виявила великого ентузіазму і сонно «споглядала» на «тих, що скачуть». їхнє розум­іння того , що відбувалось на сцені, було трішки обмеже­ним. Можливо, в цьому і є проблема сучасного украї­нця: його вухо не привикло до української музики. Див­но? І мені дивно, коли де­котрі справжні «бойки» кричали своє «фе!». На щастя, таке гукання не змогло перекричати оп­лески і радість тих, хто не соромився порадіти з усі­ма і відчути, показати ,що бойки не тільки в лісі живуть, а напрочуд цивілізо­вані , комунікабельні люди і гостинні хазяїни своєї землі. Керуючись патріо­тичною мотивацією, я й намагалась дізнатись, чи сподобалось на «Бойківській Ватрі» на­шим гостям, особливо всім тим, хто завітав із інших країн. Зі слів керівника білоруського гурту «Унія», цей фестиваль є «незви­чайним заходом , де всі вільні і радіють життю, не хвилюються за свою безпе­ку та законність. У нас, в Білорусі, такі фестивалі за­боронені, ми змушені вис­тупати в Росії, Польщі, Ук­раїні, тільки не на рідній землі...» Такі слова підтверджують небезпід­ставні чутки, що бацько Лу­кашенко не дозволяє вільному духові гуляти над білоруськими просторами. Бойківський фестиваль допоміг цим опозиціоне­рам мирно, але не без етнобунту, виспівати свою не­приборкану душу.

Молодіжне свято допо­могло зібрати на одній сцені музикантів не тільки з різних куточків України, але й з інших країн:

(Польщі, Білорусі). Чим ближче підходив кінець гулянню, тим інтенсивніше циркулювало бажання продовжити розваги. Хтось за чарочкою оковитої, а хтось в танку під запальних «Русичів» - справжньою смаковинкою концерту. Фанати показали себе з найкращої сторони, про що свідчать теплі відгуки со­лістки гурту чорноморських русичів Людмили Мазур. Пані Людмила охоче пого­дилась прокоментувати свої відвідини бойківського краю і не приховувала ра­дості від перебування на «Ватрі»: «Насправді, немає жодної таємниці успіху. Якщо ти йдеш з відкритим серцем - люди відкривають своє. І ми сьогодні бачили цю єдність. Публіка всюди різна, але музика - єдина. Ми з великою насолодою приїдемо на наступний рік, якщо буде така пропози­ція..» . В скорім часі колек­тив випустить свій новий альбом і кожен зможе на­солодитись «музикою живо­го серця». Солістка гурту побажала усім читачам «Бойківщини» просто вели­кої- великої любові, «і тоді всі будуть щасливі!».

Однак, ніщо не проходить гладко, як по маслу, що й підтвердив один з організа­торів фестивалю Іван Круц: « Проблем було дуже бага­то, найбільша - це нерозу­міння багатьох служб та ок­ремих людей у потрібності проведення такого фестива­лю, адже захід, насампе­ред, сприяє популяризації району. Ми виступаємо зате, щоб Турківщина як чарівний куточок Карпат в найб­лижчім часі стала туристич­ною меккою, а не сировин­ним придатком неконтро-льованого знищення лісів. Також намагаємось вноси­ти в маси якісну живу музи­ку - на противагу шансону та російській попсі...»

Варто прислухатись до цих слів, зрозуміти свої по­милки та виявити бажання співпрацювати на суспільне благо. Тоді не буде на наших фестивалях п'яних гномів у полі серед трав, гори сміття на величних гірських верши­нах і людського егоїзму. Від слів - до дій! Цінуймо людський труд і в якості го­норару отримаємо величез­ну насолоду від того, що жи­вемо на «своїй, не чужій землі».

Організатори «на власній шкурі» відчули, яких вели­чезних зусиль коштувало проведення подібного захо­ду, що не став би реальні­стю за відсутності підтрим­ки генерального спонсора - фірми «Техніка для бізне­су», сприяння Турківської районної ради (п. Юрій Лило), Турківської райдержадміністрації (п. Богдан Бегей), відділу культури та ту­ризму Львівської обласної адміністрації (п. Андрій Кліщ).

Окрема подяка районній організації партії «Батьків­щина» (п. Мирослава Пав­лик), депутату Верховної Ради України Івану Деньковичу та депутату Львівської обласної ради Олегу Баляшу (фракція БЮТ) за те, що їхня фінансова підтримка дала можливисть запроси­ти гурт з Білорусі «Unia» (Мінськ).

Щиро вдячні Львівській обласній організації пол­ітичної партії «НСНУ» та безпосередньо голові ви­конкому Ігорю Стефанишину.

Також організатори дяку­ють підприємцям району за їхній вагомий внесок у фонд фестивалю. Вони вдячні благодійному фонду спри­яння розвитку мистецтв "Ліра" (В.Скірко), службам, які були задіяні в організації фестивалю, за їхній високий професіоналізм та всім тим, хто допомагав проводити фестиваль.

До речі «Бойківська Ват­ра» - не єдина акція, яка відбулася в цьому році. В планах МГО «Центр Європи» є чимало заходів, зокрема проведення міжнародного молодіжного табору, за уча­стю провідних фахівців із Швеції та інших країн Євросоюзу.

Цікаво те, що головна тема запланованого фору­му - екологічні проблеми в Карпатах. Отож, така актив­на громадянська позиція є прикладом для наслідуван­ня і показним явищем на шляху різнобічного розвит­ку Турківського району.

Романія ГОРБАЧ.